Вознесенська церква

У 1762 році в передмісті Пушкарівка на кошти полтавського полковника І. Черняка була збудована однокупольна Вознесенська церква тетраконхового плану. Зовнішність цієї церкви є зразком переходу від стилю бароко до класики.

Цетральна баня, колись перекрита півсферичним склепінням з ярусним верхом, за допомогою трикутних сферичних парусів спирається на ледь стрільчаті підпружні арки, що виходять із масивних пілонів у місця прилягання екседр. Екседри мають півсферичні склепіння, площини стін розчленовані спареними пілястрами, які завершував розкрепований карниз.

Пам’ятка дуже поруйнована: провалені склепіння, обдертий тиньк, розбиті двірні та віконні відкоси, знищено елементи декору, пошкоджено цегляне мурування.

Вознесенська церква — унікальна пам’ятка монументальної мурованої архітектури ХVIII століття, належить до другого (пізнього) етапу розвитку архітектури українського відродження. Це єдиний на Полтавщині зразок класичного безбаштового тетраконха (без виділеного в об’ємах центрального четверика).

За деякими даними в огорожі Вознесенської церкви похована Мотря Кочубеївна, дочка генерального судді Василя Кочубея і кохана гетьмана Івана Мазепи. Саме там перебував резерв козацького війська навколо мазепинського намету під час Полтавської битви. Нині церква розтазташована на території колишнього передмістя Пушкарівки, неподалік від житлового масиву Половки.