Архітектурні пам’яткиОдним з найпривабливіших туристсько-екскурсійних об’єктів міста є архітектурний ансамбль полтавської Круглої площі. Проекти «зразкових» будівель губернських міст, зібрані воєдино тільки в Полтаві, репрезентують унікальний — єдиний в країнах СНД, композиційно завершений архітектурний ансамбль доби губернського класицизму. |  |
В межах старої полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто - Біла Альтанка. |  |
Завершений і повністю оздоблений будинок земства освятили в листопаді 1908 р. Споруду відразу ж оцінили як видатний архітектурний витвір, який відіграє роль архітектурного акценту в забудові історичного середмістя Полтави. |  |
Нині будівля відноситься до рідкісних зразків архітектури російського модерну та є пам’яткою архітектури національного значення. |  |
У 1762 році в передмісті Пушкарівка на кошти полтавського полковника І. Черняка була збудована однокупольна Вознесенська церква. Зовнішність цієї церкви є зразком переходу від стилю бароко до класики. |  |
Каплиця святого великомученика Юрія Переможця є пам’яткою архітектури місцевого значення і знаходиться по вул. Зіньківській, 16. Збудована 1911-1914 рр. на честь зустрічі представників Полтавської губернії з російським імператором Миколою II під час урочистостей 1909р. з нагоди 200-річчя Полтавської битви. |  |
Каплицю споруджено в 1999 році до 1100-річного ювілею Полтави на знак пам'яті про земляків, які спочивають у Полтавській землі. |  |
Збудована у 1901-1903 роках у передмісті Кобищанах. Освячена в 1904 році на честь преподобного мученика Макарія Каневського — архімандрита Овруцького, Переяславського чудотворця, а приділ з правого боку — в ім’я пророка Іллі. |  |
Закладення відбулося у 1852 році. Церкву освячено 1856 року на честь святого Сампсонія Странноприїмця. |  |
Зараз Свято-Успенський собор не освячений. Збереглася дзвіниця, освячена у 1787 році, в якій довгий час після руйнування був улаштований храм. |  |
Найстаріша церква Полтавської області колись була невеличким приділом Спасо-Преображенського храму, що знаходився на території Хрестовоздвиженського монастиря. |  |
Храм на честь великомучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії побудовано в 2002 році. Новозведений храм освятив єпископ Полтавський та Кременчуцький Філіп. П’ятибанний храм у стилі класицизму увінчує центральний, більш ніж п’ятиметровий хрест. Декоративні бані-дзвони містять сім дзвонів. |  |
Полтавська усамітнена обитель на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього була заснована у 1650 році з нагоди нам'яті про перші перемоги зброї гетьмана Богдана Хмельницького над поляками. |  |
|
|