Поради подорожуючим Туризм подій Фільм «7 чудес Полтави» Керівникам туристичних фірм   
Полтава туристична
 

Адреса:

Соборний майдан, 1

Свято-Успенський собор

На місці сучасного Свято-Успенського собору, який був центром полтавської фортеці, існувала дерев’яна Успенська церков, яка була «градським собором». Останні свідоцтва її існування записані ще в 1695 році. У 1776 році дерев’яну церкву було подаровано громадою села Івашки Полтавського району. Про приналежність її, як соборної церкви свідчить напис на старовинному акафистнику. Пізніше, в 1748 році, за ініціативою козацької старшини та громадськості міста, прийнято рішення про спорудження мурованого храму і 8 листопада 1748 року укладено договір із відомим на той час архітектором із Нової Сербії Стефаном Стабанським.

Через різні організаційні та фінансові проблеми до роботи стали лише у 1751 році. Недостатнє фінансування та інші фактори, будівництво тривало до 1770 року. Це був перший кам’яний собор Полтави. Розміри його сягали 32 метрів у довжину і 17 метрів у ширину. Споруда храму була двоповерхова у стилі візантійської базиліки. Фасади прикрашали декоративні фронтони.

Пізніше, майже через 10 років, у 1780 році храм перебудовано. Добудували ще дві бані над вівтарною частиною і храм став п’ятикупольним. На висоті другого поверху були влаштовані хори (до цього хори були всередині храму), для цього була устаткована драбина на хори і перероблена ризниця. Підлога спочатку була зроблена з гончарної цегли, пізніше її замінили на чавун. У 1899-1900 роках було прийнято рішення про розширення собору. Добудовано приділ, хори перенесено західніше, храм став світліший, більш просторий, площа його виросла майже на 170 квадратних метрів, а над входом прибудували дві невеликі бані та аркове перекриття, було демонтовано два стовпа, хори пересунули до західної стіни. У 1847 році після перенесення архієрейської кафедри з Переяслава до Полтави, «градський собор» став кафедральним. Собор було огороджено цегляною огорожею з кованою решіткою (до 1827 року огорожа була дерев’яна). В соборі було влаштовано чотирьохярусний іконостас, величний, різьблений «у французькому стилі». У соборі було п’ять престолів: головний — в ім’я Успіня Пресвятої Богородиці; справа — престол апостолів Петра і Павла; зліва — престол пророка Іллі, які було освячено 17 вересня 1774 року. На хорах з правої сторони — престол святого Архістратига Михайла, освячений 30 грудня 1776 року, наліво — престол святої великомучениці Варвари, освячений 10 червня 1777 року.

Дзвіниця, яка мала висоту 44 метри, збереглася Божим промислом. Після руйнування собору у 1934 році вона стояла пуста. Під час війни з 1941 по 1946 рік у ній було відновлено храм Іоанна Предтечі, який тут діяв ще з 27 лютого 1787 року — дня його освячення. Дзвіниця собору довгий час після війни стояла руїною, потім у ній розміщувались різні майстерні. На 1100-ліття Полтави було вирішено реставрувати дзвіницю та облаштувати в ній музей міста з оглядовою площадкою на верхньому ярусі. Останнім часом у ній знайшла прописку виставка самодіяльних художників міста.

Таким чином дзвіниця збереглася до початку 90-х років, коли почалися процеси руйнування комуністичного режиму і стало можливим вільне релігійне життя. Рішення про відновлення собору прийнято в 1999 році, завершено у 2005 році. Автор проекту В. Тригубов, він зберіг висоту собору 44,07 м, але через недостатнє фінансування його відсторонили від робіт і за проектом «Горстройпроекта» висота склала 37,5 метрів. Сім дзвонів відлили на ВАТ «Полтавський тепловозоремонтний завод».

Зараз Свято-Успенський собор належить Українській Православній Церкві Київського Патріархату, не освячений, збереглася дзвіниця, освячена у 1787 році, в якій довгий час після руйнування був улаштований храм.

Фотогалерея: