Поради подорожуючим Туризм подій Фільм «7 чудес Полтави» Керівникам туристичних фірм   
Полтава туристична
 

Адреса:

вул. Конституції, 2

Будинок Полтавського губернського земства

Будинок Полтавського губернського земства споруджено в 1903-1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проектів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова та київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну.

Завершений і повністю оздоблений будинок земства освятили в листопаді 1908 р. Споруду відразу ж оцінили як видатний архітектурний витвір, один із рідкісних зразків, де архітектору вдалося на основі використання формотворчих закономірностей архітектурної спадщини створити сучасний, синтетичний національний стиль.

Будівля багатофункціонального призначення має розпланувальний абрис, близький до літери Ш. Розпланування — коридорне однобічне з елементами анфіладного.

Будинок мурований, на напівпідвалі, двоповерховий з чола і триповерховий з двору, з мансардовим поверхом. Чоловий фасад, звернений на захід, — симетричний, тридольний, з трьома ризалітами, з яких центральний франковано вежами з двозаломними верхами.

Корпус увінчують високі мансардові дахи з полив’яної черепиці. Фасади мають вишукану поліхромну декорацію з використанням традицій українського народного мистецтва: цоколь викладено з рожевого та сірого граніту, стіни облицьовано керамічною плиткою ясно-вохристої барви, на тлі якої виразно читаються поліхромні деталі — герби Полтави та повітових міст губернії, розетки, композиції на основі «вазона» та «дерева життя».

Вікна закомпоновані в нішах, з перемичками різноманітних форм — прямими, арковими, трапецієподібними. У декорі широко застосовано різьблені поліхромні та кручені колонки, кронштейни тощо. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах.

В будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники і майстри народної творчості. Живописні роботи виконали художники Сергій Васильківський та Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса та Миколи Уварова.

Сергій Васильківський та Микола Самокиш створили для залу засідань земства три великі композиції, написані на полотні олійними фарбами на сюжети з української історії — «Чумацький Ромоданівський шлях», «Козак Голота і татарин», «Вибори полтавського полковника Мартина Пушкаря».

Черепицю, облицювання та майоліку виготовлено учнями Миргородської керамічної школи під керівництвом П. К. Вакуліна, а різьбу на дереві виконано різьбярем з Диканщини П. Ф. Юхименком. При спорудженні цього будинку були застосовані різноманітні конструктивні й оздоблювальні матеріали: залізобетон (балки перекриття), рожевий граніт (цоколь), цегла (стіни), тиньк, мармур, фаянсова плитка (в інтер’єрі), скло і метал (стеля холу), кераміка, у т. ч. поліхромна полив’яна, черепиця. Історія цієї будівлі тісно пов’язана з Полтавським краєзнавчим музеєм.

З 1908 р. у залах верхнього поверху споруди розташовувався Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства. У 1920 р. цьому ж музею, що мав назву Центрального пролетарського музею Полтавщини, було передано все приміщення колишнього земства. У роки Другої Світової війни будинок зазнав значних руйнувань. У полум’ї згоріли всі поверхи.

У 1946-1947 рр. створюється проект відбудови музею (автор П. Костирко), виконаний в архітектурно-проектній майстерні Київського державного художнього інституту. Але в тодішній післявоєнній ситуації до реставрації класичної архітектурної пам’ятки в Полтаві так і не приступили. У 1954-1961 рр. робочі креслення щодо відновлення знаменитого архітектурного твору модерної доби поч. XX ст. виконали полтавські архітектори В. Крачмер, Н. Квітка, В. Андрейко та інші. За їхніми кресленнями і відбудовано споруду.

23 вересня 1964 року музей було знову відкрито для відвідувачів. На жаль, досягти повної ідентичності під час проведення відновлення 50-60-х років не вдалося. У кінці 80-х рр. постало питання подальшого здійснення відновлювальних реставраційно-будівельних робіт. Майже повністю реконструйовано колишній зал засідань Полтавського губернського земства. Така реконструкція проводилася в Україні вперше. Відновлено настінні панно і розписи (художник-монументаліст Леонід Тоцький та ін.).

Нині повністю відреставровано дах, фасади будинку. Розпочинається реставрація настінних розписів в інтер’єрі. ПП «Укрінтербуд», ДНТЦ «Конрест» та ін. під авторським наглядом НДІ «Укрпроектреставрація» проведено значний комплекс робіт з реставрації будівлі та благоустрою прилеглої території.

У недалекому майбутньому — створення етнографічно-ландшафтного комплексу «Містечко майстрів», а також музею під відкритим небом, завершення художньо-реставраційних робіт всередині будівлі.

У 2008 р. на свято Покрови відбулося повторне освячення цієї унікальної пам’ятки архітектури.

Як пам’ятка архітектури національного значення, Будинок Полтавського губернського земства має охоронний № 1475.

Перлина українського стилю в архітектурі, Будинок Полтавського губернського земства, вступив у своє нове століття оновленим, ніби народженим удруге. Будівля зберегла у собі автентичність, блискуче зреалізовану Василем Кричевським. За словами історика українського мистецтва В. Січинського «палацова споруда в Полтаві настільки оригінальна й своєрідна, наскільки оригінальна українська пісня, музика, література».

Архітектор Василь Кричевський створив сучасний синтетичний стиль — український модерн на основі формотворчих закономірностей архітектурної спадщини з врахуванням силуетних характеристик історичних домінант м. Полтави. Будинок відіграє роль архітектурного акценту в забудові історичного середмістя Полтави.

Фотогалерея: