Поради подорожуючим Туризм подій Фільм «7 чудес Полтави» Керівникам туристичних фірм   
Полтава туристична
 

Адреса:

Соборний майдан

Біла альтанка

В межах старої полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто — Біла Альтанка. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки — підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. Саме ця легенда обумовила зовнішній вид споруди — підкова зогнута своїми краями до Успенського Собору, розміщена на колонах доричного ордеру.

У роки Великої Вітчизняної війни німецько-фашистські загарбники розібрали Альтанку, влаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. У 1954 році ідею відновлення пам’ятки втілює своїм проектом головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Підковоподібна колонада з восьми колон заввишки дев’ять метрів відтворювала колишню Альтанку, з тією лише різницею, що нова споруда з кон’юнктурних міркувань отримала нову назву — Ротонда Дружби, — на честь «300-річного ювілею возз’єднання України з Росією».

На сьогодні серед більшості полтавців споруда згадується під своєю колишньою історичною назвою — Біла Альтанка, яка завершує полтавське плато Іванової Гори. Звідси відкривається чудовий краєвид па долину річки Ворскла та частину міста: полтавський Поділ, ворскляпську Леваду. Обабіч Альтанки чудово видно сусідні полтавські гірки — Монастирську з обрисами Хрестовоздвиженської обителі та Інститутську Гірку, названу так у першій чверті XIX століття, відтоді як був відкритий Інститут шляхетних панянок. На Подолі, на колишньому міському вигоні з початку 50-х років XIX століття проводилися велелюдні «кінні торги» славнозвісного Іллінського ярмарку, переведеного з Ромен до Полтави. Від місця проведення торжища площа отримала назву Кінноярмаркової (теперішня — Б. Хмельницького).

Поміж Івановою та Інститутською гірками, на дні Мазурівського яру протікала, беручі витоки з-під Миколаївської гірки, права притока Ворскли — річка-струмок Лтава. Під давньоруською назвою «Лтава», від однойменної річки-струмка, вперше згадується у писемному джерелі Полтава під 1174 роком. На початку 50-х років XX століття струмок Лтава взятий у труби, по яких він і тече під землею своїм старим руслом, впадаючи до Ворскли. В погожі дні з Білої Альтанки видно старе русло Ворскли — річки, яка бере свій початок в Курській області Російської Федерації біля села Рождественського, а впадає до Дніпродзержинського водосховища. Назва річки походить від основної корінної породи басейну водної артерії — крейди, звідси словосполучення двох скіфо-сарматських слів «вор» — «скол» — дослівно «біла (інколи в значенні чиста) річка».

Поміж схилами Іванової та Монастирської гірок, на дні Задихального яру розмістились Кривохатки — район поселення монастирських селян середини XVII — кінця XVIII століть. З тих часів цей мікрорайон Полтави зберіг приватний характер забудови. Сюди, до Білої Альтанки, приходять зустріти перший свій дорослий світанок випускники полтавських шкіл, вищих навчальних закладів, а молодята за доброю традицією відкорковують бурхливе шампанське з нагоди нового подружнього життя. Добрими напутніми словами стають рядки з п’єси «Наталка-Полтавка» великого полтавця Івана Котляревського, які золотими літерами викарбувані на внутрішній стороні Альтанки: де злагода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона.

Фотогалерея: