Поради подорожуючим Туризм подій Фільм «7 чудес Полтави» Керівникам туристичних фірм   
Полтава туристична
 

Адреса:

вул. Соборності

Архітектурний ансамбль Круглої площі

Серед найпривабливіших туристсько-екскурсійних об’єктів міста є архітектурний ансамбль полтавської Круглої площі. Відправним моментом у задумі розбудови площі стає березень 1802 року — час, коли Полтава проголошена центром однойменної губернії. Новий губернський статус вимагав і нового центру міста. Колишній історичний — Красна площа, — за браком простору не міг розмістити усі необхідні адміністративні установи губернської Полтави. Талановитий випускник московської архітектурної школи Михайло Амвросимов пропонує полтавському генерал-губернатору О. Куракіну розмістити адмінбудівлі по колу західніше історичного центру на новій площі, де згідно переказам полтавці зустрічали царя Петра І після Полтавської битви.

Формування архітектурного ансамблю триває впродовж 1805-1840 років коштом відомого мецената Семена Кочубея. Будівничій площі М. Амвросимов за основу майбутніх будівель бере так звані «зразкові» проекти відомого петербурзького архітектора Андріана Захарова. Протягом зазначеного часу були зведені: будівля Малоросійського поштамту, 1809 рік (нині — Мала Академія мистецтв ім. Р. Кириченко), будівля Дворянського зібрання, 1810 рік (нині — кінотеатр ім. І. Котляревського), Губернські присутственні місця, 1811 рік (виконком Полтавської міської ради), будинок генерал-губернатора, 1811 рік (будівля профспілок), будівля цивільного губернатора, 1811 рік (управління по боротьбі з організованою злочинністю), будівля віце-губернатора, 1811 рік (житлова будівля), Повітові присутственні місця, 1811 рік (Поштамт), Пет-ровський кадетський корпус, 1840 рік (колишнє вище зенітне ракетне училище ім. М. Ватутіна). Всього вісім будівель у стилі губернського класицизму початку XIX століття.

Домінанту площі — пам’ятник «Слави», — планували відкрити до сотої річниці Полтавської битви, тобто у 1809 році, проте будівельні роботи до вказаної дати не були завершені. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 27 червня 1811 року. Кошти на його зведення надають імператор Олександр І та його родина, левова частка надійшла від населення внаслідок благодійницької підписки. До проектування пам’ятника та його зведення причетний цілий авторський тандем зі складу провідних тогочасних архітекторів: Ж. Тома де Томон, М. Амвросимов, Ф. Щедрін, І. Мартос, Г. Угрюмов, Ф. Гордєєв, П. Якимов. Дворівневий п’єдестал пам’ятника тримає підняту жерлом до неба гармату — чавунна колона тосканського ордеру, увінчана бронзовим з позолотою орлом. Символ перемоги військ Петра І звернутий в північно-західний бік — до Поля Полтавської битви. У дзьобі він тримає лавровий вінок — символ слави, у кігтях блискавки — символ скореної величі шведської зброї. Бронзові горельєфи гранітного кубу, на якому і тримається колона, відлиті у Ст.-Пстербурзі, чавунна колона — з Луганська. В основу першого ярусу пам’ятника вмонтовано 18 гармат. Загальна висота монументу складає 16,61 м, висота колони — 10,35 м, висота орла — 2,11 м, розмах його крил — близько 3 м.

Від пам’ятника по сторонах світу прокладена восьми радіальна система розбивки вулиць, кожна із яких колись була спрямована у напрямку головних містобудівних домінант старої Полтави, переважно церков. В 40-х роках XIX століття тодішня Олександрівська площа вперше засаджена екзотичними деревами, завезеними із-за кордону — пірамідальними тополями. 1842 року згідно «височайшого повеління» Олексапдрівський сад передано Петровському кадетському корпусу, відтоді його нова назва — Корпусний парк (інколи — Корпусний сад). У 1880 році парк подаровано місту. Це був єдиний із трьох парків тодішньої Полтави загальнодоступний для всіх городян, позбавлений вхідної плати, в якому на вихідні грав духовий оркестр. За часів Української Народної Республіки (УНР) парк отримує назву Мазепиного гаю, з 20-х років — Жовтневий парк.

Враховуючі велике значення «преславної та нечаяної вікторії» під Полтавою (27 червня 1709 року), з часом радянські історики починають ототожнювати і шукати спільних рис поміж полтавською Круглою площею та петербурзькою Двірцевою. Найсміливіші говорять про Полтаву не інакше як про «малий Петербург» чи то «Петербург в мініатюрі». При цьому зовсім нехтується хронологія розбудови обох площ, «забувається» відмінний концептуальний підхід у розробці планування центральної частини обох міст, зумовлений геоландшафтним фактором: радіально-кільцеве планування в умовах ворсклянської правобережної тераси та лінійно-магістральне обабіч невських рукавів.

Виключною особливістю полтавської Круглої площі є те, що проекти «зразкових» будівель губернських міст, розроблені професором архітектури А. Захаровим, зібрані воєдино тільки-но в Полтаві, репрезентуючи унікальний — єдиний в країнах СНД, композиційно завершений архітектурний ансамбль доби губернського класицизму.

Фотогалерея: